Новости

Статьи


Журнал
полезные статьи
     

Как и в какой орган необходимо обращаться гражданину для получения земельного участка

Останнім часом з боку окремих регіональних політиків та посадових осіб органів місцевого самоврядування посилились спекуляції з приводу повноважень (компетенції) органів влади та місцевого самоврядування з питань розпорядження землями державної власності (надання, вилучення, передача у власність, користування). Хоча земельне законодавство чітко визначає компетенцію того чи іншого органу в галузі земельних відносин, у громадян часто виникають питання з приводу того, який орган за що відповідає і як отримати земельну ділянку у власність або у користування (оренду).

Отже виникає питання, куди мають звертатись громадяни для отримання у власність чи в користування земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, городництва?

Чинний Земельний кодекс України дає однозначну відповідь на це питання:

- в межах населених пунктів (сіл, селищ, міст) громадяни повинні звертатись до відповідних сільських, селищних, міських рад;
- за межами населених пунктів - до відповідних районних державних адміністрацій (більш детально дивись примітку).

При цьому важливо пам’ятати, що земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) можуть надаватись виключно в межах населених пунктів.

Зауважимо також, що земельні ділянки для ведення городництва можуть надаватись тільки в користування (оренду).

Земельні ділянки у власність або в користування (якщо межі цих земельних ділянок не були раніше визначені) надаються на підставі проектів відведення цих земельних ділянок. Дозвіл на розробку проектів відведення земельних ділянок надає відповідно сесія сільської, селищної, міської ради (у межах населених пунктів) чи районна державна адміністрація (розпорядження голови адміністрації) за межами населених пунктів.

Але такий дозвіл надається не просто на підставі заяви громадянина. До такої заяви повинні бути додані матеріали (документи), що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Це може бути, наприклад, викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту. В окремих визначених законодавством випадках слід провести також вибір земельної ділянки, результатом чого буде складений земельною комісією Акт вибору земельної ділянки. А якщо постає питання про вилучення земельної ділянки, то процедура надання земельної ділянки передбачає не тільки отримання письмової згоди попереднього землекористувача, а й попереднє погодження місця розташування об’єкта органом, який має право вилучати та надавати земельну ділянку певного цільового призначення.

Далі проекти відведення земельних ділянок погоджуються з:

• органом по земельних ресурсах (районні відділи земельних ресурсів або міські управління земельних ресурсів відповідно);
• природоохоронним органом (обласне управління охорони навколишнього природного середовища);
• санітарно - епідеміологічним органом (райСЕС або міськСЕС відповідно);
• органом архітектури (відповідні районні відділи райдержадміністрацій або відповідні виконавчі органи міських рад);
• органом охорони культурної спадщини.

Такі погодження (отримання висновків зазначених вище органів) здійснюється заявником самостійно та за його рахунок або він уповноважує землевпорядну або іншу організацію чи особу на здійснення вказаних дій.

У прямо передбачених законодавством випадках необхідно також одержати висновок державної землевпорядної експертизи.

Після розробки і погодження проектів відведення земельних ділянок сільська, селищна, міська ради чи районна державна адміністрація приймає рішення про передачу таких земельних ділянок у власність (безоплатно – лише в межах норм, визначених Земельним кодексом) чи в користування (оренду).

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної власності в таких розмірах:

• для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
• для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
• для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
• для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
• для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
• для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм визначених Земельним кодексом, проводиться один раз по кожному виду користування.

При цьому законодавство не містить обмежень щодо розміру доходу заявника, його майнового стану, місця проживання (тим більше протягом певного терміну в певній місцевості). Тому вимоги будь-якого органу або посадової особи при прийнятті від громадян заяв про виділення земельних ділянок додати до заяви також документи, які прямо не передбачені законодавством, є незаконними.



Юридичний відділ
апарату облдержадміністрації


Примітка

Щодо повноважень обласної і районних рад у галузі розпорядження землями державної власності слід зазначити наступне.

Дійсно, пункт а) статті 8 та пункт а) статті 10 Земельного кодексу України відносять до повноважень відповідно обласної та районної рад питання розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад. Але вказані норми Земельного кодексу жодними органами насьогодні не застосовується (правова норма є "мертвою"), оскільки земель спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області (або району), на відміну від майна спільної власності, насьогодні ще не існує.

Це пов’язано з тим, що до цього часу розмежування земель державної та комунальної власності (село, селище, місто) не проведено. А тому діє спеціальна норма Земельного кодексу України 2001 року, який набрав чинності 01.01.2002 (пункт 12 розділу X "Перехідні положення" ЗК України), згідно якої до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Отже, жодної згадки про районні або обласні ради кодекс у цій частині не містить. Крім того, спільна власність не є самостійною формою власності, а є лише похідною від комунальної власності. І саме базовий рівень місцевого самоврядування (село, селище, місто) в особі органів місцевого самоврядування визначать у майбутньому, які землі надаються до спільної власності територіальних громад і який обсяг повноважень буде мати обласна або районні ради у цьому питанні.

А тому, насьогодні стверджувати про наявність земель спільної власності територіальних громад є доволі передчасним. Навпаки ж, не проведене до цього часу розмежування земель призвело до того, що всі землі, крім переданих у приватну власність, є землями державної власності. І нічого дивного не має у тому, що землями державної власності у межах населених пунктів розпоряджаються саме сільські, селищні та міські ради, а за межами відповідні органами виконавчої влади (районні державні адміністрації, обласні державні адміністрації, Кабінет Міністрів України – в окремих випадках). Така вимога Земельного кодексу є, хоча вона і носить тимчасовий характер (до розмежування земель), але її треба неухильно виконувати.

Таким чином, ані в обласної, ані у районної рад не має на сьогодні повноважень щодо надання земельних ділянок для будь-якого цільового призначення.

А тому подання громадянами заяв до органів, які не мають відповідних повноважень з надання земельних ділянок, не породжують ніяких правових наслідків для заявника та інших уповноважених законом органів.

информация с сайта www.kharkivoda.gov.ua

URL-адрес: http://www.kharkivoda.gov.ua/catalog.php?catalog=558

2007-10-15 14:49:43

<<Назад>>

Читайте в этой рубрике :


тел: 8 (057) 758-19-00; факс: 8 (057) 758-13-00
© 2007 - 2018 АН "Крепость". Все права защищены.При использовании любой информации гиперссылка на источник an-krepost.com обязательна!